Григорій Пилипович Бойко народився 5 вересня 1923 року в селі Оленівка на Донеччині. Закінчив місцеву сільську семирічку, а потім вчився в Оленівській рудниковій школі, до якої щодня потрібно було діставатись по декілька кілометрів пішки і потягом.
Закінчення школи припало на рік початку Другої світової війни, тож Грицько пішов на передову захищати рідну землю. Спочатку був рядовим, а потім став офіцером-зв’язківцем. У боях під Сталінградом був поранений і контужений. За бойові подвиги удостоєний декількох нагород.
Після завершення війни Григорій Бойко вступив на літературний факультет Донецького педагогічного інституту. Закінчив його 1949 року з відзнакою. Після цього декілька років працював в обласній газеті «Радянська Донеччина».
1950 року вийшла перша збірка віршів Г. Бойка під назвою «Моя Донеччина». Це були вірші для дорослих. Але вже наступна збірка, що вийшла через рік, містила поезію для дітей і називалась «Будем шахтарями». Відтоді поет писав лише для дітей.
Поезія Грицька Бойка відрізняється особливим гумором, що по-доброму висміював вади дитячого характеру, такі як хвалькуватість, бешкетництво, задавання, підлабузництво, вередливість, балакучість тощо.
Окремі збірки поета присвячені рідній Донеччині – «Будем шахтарями», «Ми з Донбасу», «Шахтарочка». В деяких творах Г. Бойко розповідав дітям про їхніх ровесників з-за кордону, наприклад, «Два хлопчики Сміти», «Славків гість», «Діти Чилі».
Помер письменник 25 вересні 1978 року. Джерело
До вашої уваги інтерактивний плакат "ЦІкаві факти про Грицько Бойко"
Немає коментарів:
Дописати коментар