вівторок, 24 березня 2026 р.

Міжнародний день досягнень

24 березня кожного року світ відзначає Міжнародний день досягнень (або Міжнародний день людей, які досягли успіху) (International Day for Achievers). Це свято цілеспрямованих, амбіційних та впевнених у собі людей. Інколи ще це свято називають Міжнародний день відмінників.
Міжнародний день відмінників має за мету привернення уваги суспільства до невідомих звичайних людей (студентів, вчених, медиків, вчителів тощо), які певним чином сприяють покращенню нашої планети та нашого життя; заохочення й натхнення щодо досягнення своєї мети.


понеділок, 9 березня 2026 р.

ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861)

ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861)

Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор "Кобзаря", співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860).

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.

1843 року Шевченко змалює хату в Кирилівці, де провів своє дитинство. У восьмирічному віці батько віддав Тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 р., коли Тарасу було дев'ять років, померла мати. Батько одружується вдруге на Оксані Терещенко, 1825 року помирає і сам батько Тараса.

Залишившись сиротою, малий Тарас деякий час жив у дядька Павла, який став опікуном сиріт. Згодом майбутній поет іде школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського, де його життя було постійно напівголодним. Звідти він тікає у Лисянку до диякона-живописця, а згодом - у село Тарасівку до дяка-маляра, але дяк відмовив йому. Утративши надію стати маляром, Т. Шевченко повертається до Кирилівки й пасе громадську череду.

1827 року Т. Шевченко наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком В.В. Енгельгардта. Читати далі

неділя, 1 березня 2026 р.

Зустріч весни

 ...Початком року в давнину вважалася весна. У березні люди ходили на довколишні галяви і святкували новоліття. По-різному називали на Україні перший місяць весни. Латинське слово "март" вийшло з активного вжитку лише в минулому столітті. Його замінило сучасне "березень". Паралельно вживалися також назви "березоль" та "березіль". Виникли вони з двох кореневих слів - "береза" і "зола". Саме під цю пору селяни вирубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сіяли зерно. Зрубали дерева спалювали, щоб отримати золу, тобто попіл. З нього виготовляли скло. Промисел цей називався гутівництвом, а заводи - гутами. Рештки від цієї сировини йшли на удобрення полів. Переважно це було вугілля і неякісний попіл. (В. Скуратівський.)
   Весняними місяцями в Північній півкулі, зокрема в Україні, є березень, квітень та травень. Це період пробудження природи, що характеризується підвищенням температури, таненням снігу, поверненням перелітних птахів та активним цвітінням рослин.

Корисні ресурси

Популярні публікації