четвер, 21 травня 2026 р.

З Днем вишиванки!

   Для українця вишиванка – не просто одяг.
Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. Доброю традицією для українців усього світу стало відзначати у третій четвер травня День вишиванки.
    У
 культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
    Найбільш цінна та вишиванка, що створена власноруч. Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя. Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Дівчата змалку навчалися вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого. Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці. Тому такі сорочки дарують близьким та рідним людям.

четвер, 7 травня 2026 р.

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

   Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою.
   Друга світова війна стала кривавою раною для України. Від 22 червня 1941-го, після вторгнення Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. 22 липня 1942 року українські терени повністю окупувала нацистська Німеччина.
   Внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні важко переоцінити. Мільйони українців воювали в різних арміях Антигітлерівської коаліції, сотні тисяч боролися в підпіллі та повстанських структурах і проявили героїзм й самопожертву. Українська земля стала одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних і тяжких битв.
   Для Європи 8 травня - точка відліку закінчення війни, яка тривала шість років. Перемога над страшним злом нацизму була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн - у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
Історична довідка: 8 травня 1945 року о 23:01 (за середньоєвропейським часом) Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини.
   Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті.

Корисні ресурси

Популярні публікації