четвер, 7 травня 2026 р.

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

   Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою.
   Друга світова війна стала кривавою раною для України. Від 22 червня 1941-го, після вторгнення Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. 22 липня 1942 року українські терени повністю окупувала нацистська Німеччина.
   Внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні важко переоцінити. Мільйони українців воювали в різних арміях Антигітлерівської коаліції, сотні тисяч боролися в підпіллі та повстанських структурах і проявили героїзм й самопожертву. Українська земля стала одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних і тяжких битв.
   Для Європи 8 травня - точка відліку закінчення війни, яка тривала шість років. Перемога над страшним злом нацизму була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн - у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
Історична довідка: 8 травня 1945 року о 23:01 (за середньоєвропейським часом) Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини.
   Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті.

понеділок, 27 квітня 2026 р.

Внесення нерухомих пам'яток до Держреєстру у Запоріжжі

Згідно з наказом Міністерства культури України №505 від 21.04.2026 року до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли вісім пам'яток археології місцевого значення та один щойновиявлений об'єкт спадщини на острові Хортиця:

  • два кургани (охоронні номери №1177-Зп та №1184-Зп);
  • поселення "Середній Стіг" — поселення мідно-кам'яної доби (енеоліту), датованне IV-III тисячоліттям до нашої ери, розташоване на острові/урочищі Середній Стіг на річні Дніпро. У першій половині ХХ століття, під час Дніпробудівської експедиції, археологи знайшли тут поселення культури, котру назвали за місцем її першого виявлення — середньостогівської. Племена цієї культури займалися тваринництвом — розводили коней
  • поселення "Протолче"— посерелення часів середньовіччя (X-XIV століття) у північній частині острову Хортиця, котре виявили під час археологічних досліджень у 1976 році. Територія поселення займала близько 16 гектарів, на яких виявили землянки, напівземлянки та залишки металургійної майстерні;
  • поселення "Молодняга"
  • багатошарове поселення "Липова"
  • багатошарове поселення "Костіна"
  • поселення черняхівської культури "Корнійчиха".
  • військовий табір ІІ морської дивізії капітала Сомерсета Мастерса.
  • До Державного реєстру нерухомих пам'яток внесли старовинний житловий будинок Кононова у Запоріжжі. 

середа, 15 квітня 2026 р.

Місія: безпечний день

З 20.04.26 по 24.04.26 року в нашій гімназії проводиться Тиждень знань з основ БЖД. Пропоную вікторину "Місія: безпечний день" для учнів 5-6 класів, до якої можна приєднатися прямо з блогу. Спочатку напишіть своє ім'я і кнопка "Грати" буде активною. Вікторина складається з 8-ми запитань, потрібно з 4-х представлених обрати вірну відповідь. Бажаю успіху!

неділя, 12 квітня 2026 р.

Пам’ятник писанці у Запоріжжі


В 2007 році на острові Хортиця була встановлена півтораметрова скульптура великоднього яйця – пам’ятник Українській Писанці. Символ яйця в образі української писанки давно стала невід’ємним атрибутом великодніх свят. Скульптура виконана із граніту, доставленого із знаменитого Янцівського гранітного кар’єру, і розписана традиційним українським орнаментом. До Великодніх свят у 2013 році розпис був оновлений з використанням традиційних рослинних і геометричних мотивів. Джерело - Національний заповідник Хортиця

четвер, 9 квітня 2026 р.

Великодні обереги. Писанка

Писанка — це український різновид великодніх яєць, декорований традиційними символами, які наносяться за допомогою воску й барвників. Це стародавній оберіг, символ сонця, життя, любові та весняного відродження. На відміну від крашанок, писанки пишуть на сирих яйцях і використовують як подарунок або оберіг, а не для їжі.

Основні характеристики писанки:

Техніка: Класична писанка створюється восковою технікою: розплавлений віск наноситься на яйце за допомогою інструмента — писачка.

четвер, 2 квітня 2026 р.

Міжнародний день дитячої книги

2 квітня 1805 року народився дитячий письменник - Ганс Крісніан Андерсен. Сьогодні ми відзначаємо 221 рік від дня народження данського письменника, казкаря, автора відомих у всьому світі казок «Непохитний олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка», «Дівчинка з сірниками», «Принцеса на горошині» та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо. У день народження Андерсена святкують Міжнародний день дитячої книгиПознайомитися з короткою біографією Ганса Крістіана Андерсена пропоную за посиланням.

понеділок, 9 березня 2026 р.

ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861)

ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861)

Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор "Кобзаря", співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860).

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.

1843 року Шевченко змалює хату в Кирилівці, де провів своє дитинство. У восьмирічному віці батько віддав Тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 р., коли Тарасу було дев'ять років, померла мати. Батько одружується вдруге на Оксані Терещенко, 1825 року помирає і сам батько Тараса.

Залишившись сиротою, малий Тарас деякий час жив у дядька Павла, який став опікуном сиріт. Згодом майбутній поет іде школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського, де його життя було постійно напівголодним. Звідти він тікає у Лисянку до диякона-живописця, а згодом - у село Тарасівку до дяка-маляра, але дяк відмовив йому. Утративши надію стати маляром, Т. Шевченко повертається до Кирилівки й пасе громадську череду.

1827 року Т. Шевченко наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком В.В. Енгельгардта. Читати далі

неділя, 1 березня 2026 р.

Зустріч весни

 ...Початком року в давнину вважалася весна. У березні люди ходили на довколишні галяви і святкували новоліття. По-різному називали на Україні перший місяць весни. Латинське слово "март" вийшло з активного вжитку лише в минулому столітті. Його замінило сучасне "березень". Паралельно вживалися також назви "березоль" та "березіль". Виникли вони з двох кореневих слів - "береза" і "зола". Саме під цю пору селяни вирубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сіяли зерно. Зрубали дерева спалювали, щоб отримати золу, тобто попіл. З нього виготовляли скло. Промисел цей називався гутівництвом, а заводи - гутами. Рештки від цієї сировини йшли на удобрення полів. Переважно це було вугілля і неякісний попіл. (В. Скуратівський.)
   Весняними місяцями в Північній півкулі, зокрема в Україні, є березень, квітень та травень. Це період пробудження природи, що характеризується підвищенням температури, таненням снігу, поверненням перелітних птахів та активним цвітінням рослин.

субота, 21 лютого 2026 р.

Мова – основа національної ідентичності

 21 лютого, увесь світ відзначає свято своєї рідної мови.

Мова – це унікальна культурна спадщина кожної окремої національності на планеті.

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

пʼятниця, 20 лютого 2026 р.

День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення та гідного вшанування подвигу Героїв, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), захищаючи європейське майбутнє України. Саме 18-20 лютого 2014 року загинула найбільша кількість протестувальників.

НЕБЕСНА СОТНЯ - так назвали Героїв Революції Гідності в Україні зими 2013-2014 років, котрі віддали свої життя заради кращого майбутнього, гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Серед учасників Революції Гідності були як зовсім юні, так і вже сиві люди з усіх куточків України - від сходу до заходу, від півдня до півночі. Небесна Сотня об’єднала в собі народ усієї Соборної України.

Докладніше: Протистояння в Україні 18—21 лютого 2014 року

Музей Революції Гідності: Календар Майдану. 22 лютого 2014 року

понеділок, 16 лютого 2026 р.

16 лютого - День Єднання

За ініціативою Президента України Володимира Зеленського 16 лютого 2022 року оголошується ДНЕМ ЄДНАННЯ.

День єднання має консолідувати націю й засвідчити зміцнення стійкості українців перед викликами гібридних загроз та інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.
День єднання – молоде свято, немає сформованих роками традицій. Ми сьогодні – як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

Корисні ресурси

Популярні публікації