четвер, 18 червня 2026 р.

Сучасні письменники батькам (антипорадник)

Читацький антипорадник від письменників, яких обожнюють українці
Улюблені мільйонами українців письменники розповіли під час фестивалю Книжкова країна для Освіторія.медіа, як чинити батькам та вчителям, аби діти вважали читання найогиднішим винаходом людства та ніколи-ніколи не схотіли би брати книгу до рук. За жодних обставин! Довіртесь літературним зіркам України, і вам вже не доведеться витрачати гроші на ці товстезні, дороге-е-езні й часом такі красивезні прямокутники з паперу. Джерело

Марія Матіос - письменниця, авторка збірок поезії, публиціст

Дитина ніколи не візьме до рук книгу, якої немає вдома. А отже — не купуйте книжок, і ваша дитина не звикне, що в її життєвому просторі завжди є доступ до цікавого читання.

Не читайте! Нехай син чи донька ніколи не побачать вас із книжкою, а лише з телефоном. Ось так ви зростите «зомбовану» дитину, яка мислитиме і сприйматиме світ в режимі кліпів TikTok-у. А потім на пенсії чи навіть швидше ви кусатимете лікті: «Чому ж я не привчив(ла) свою дитину до думання й критичного мислення?» Бо наш світ багатоманіший, ніж показує TikTok. А в таких соцмережах діти швидко звикають до «кліпового» сприйняття. А ще втрачають терпіння, яке дозволяє зануритись у щось глибше, аніж споглядання роликів.

Завжди тримайте в думці: все закладається в дитинстві.

Василь Шкляр - письменник, громадський діяч

Можете сказати дитині: «Читання — марна справа. Ніколи не читай книг, і коли виростеш — люди одразу це прочитають по твоєму обличчю». Кажу так, бо й сам по обличчю можу розрізнити, хто читає, а хто ні.

Ще згадую історію, як одного хлопчика запитали: «А навіщо читають книжки?» А він з усією серйозністю відповів: «Люди читають, щоб не бути дульними». Я хоч і набагато старше, але думка в мене така ж. Книжка — це виховання почуттів, мислення, мови.

Ірен Роздобудько - письменниця, сценаристка, викладачка

Приведіть дитину під маленький магазинчик в спальному районі міста, покажіть там дядечок, які п’ють пиво або щось міцніше. Станьте неподалік і попросіть дитину дослухатись до їхніх розмов. — «Доню (сину)! Перед тобою взірець і найкращий приклад твоєї майбутньої компанії друзів та колег. Вони теж вважають, що є набагато цікавіші заняття, аніж гортання сторінок. До того ж, книги якнайкраще підходять для підпирання стелажів, що покосились».:)

Або ще: «Ну звісно, ти в майбутньому не хочеш подорожувати різними прекрасними містами та незвіданими країнами. І тим паче не хочеш спілкуватись та бути частиною спільноти розумних, успішних людей. Своїх кумирів ти побачиш теж тільки в соцмережах. Тож і витрачати час на це безглузде читання не варт!»

Вигадайте покарання за непрочитану з книги «норму». Старий-добрий ремінець? Вилучення гаджетів на три дні? Вибір за вами.

Я кажу своїм студентам: коли ти споживаєш очима літери й складаєш їх у слова — завжди будеш ментально здоровою людину. Мозок потрібно тренувати, як і м’язи. Читанням ми «накачуємо» фантазію. Соцмережі — фастфуд. А книга — їжа, яку треба вміти посмакувати, ковтнути й перетравити. Або ж навпаки — виплюнути, якщо не до смаку. Джерело

                              Читайте, усміхайтесь, пізнавайте і розвивайтесь!

четвер, 4 червня 2026 р.

Сократ — грецький філософ з Афін

 Сократ (дав.-гр. Σωκράτης; МФА: [ˈsɒkrətiːz];[8] прибл. 470–399 до н. е.) — грецький філософ з Афін, який вважається засновником західної філософії та одним з перших філософів етичної традиції думки. 

Його традиційний день народження відзначається 4 червня. Також існує Всесвітнє свято, присвячене мислителю — Міжнародний день філософії (відзначається щорічно у третій четвер листопада за ініціативою ЮНЕСКО).

Загадкова постать

Сократ не написав жодного тексту і відомий в основному завдяки посмертним розповідям класичних письменників, зокрема, його учнів Платона і Ксенофонта. Ці розповіді написані у формі діалогів, в яких Сократ і його співрозмовники обговорюють якусь тему в стилі запитань і відповідей; вони дали початок літературному жанру сократівського діалогу. 

Суперечливі свідчення про Сократа роблять реконструкцію його філософії майже неможливою — ситуація, відома як сократівська проблема. Сократ був неоднозначною фігурою в афінському суспільстві. У 399 році до н. е. його звинуватили у безбожництві та негативному впливі на погляди молоді. Після суду, який тривав один день, його засудили до страти. Свій останній день він провів у в'язниці, відмовившись від пропозицій допомогти йому втекти. Джерело

четвер, 21 травня 2026 р.

З Днем вишиванки!

   Для українця вишиванка – не просто одяг.
Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. Доброю традицією для українців усього світу стало відзначати у третій четвер травня День вишиванки.
    У
 культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
    Найбільш цінна та вишиванка, що створена власноруч. Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя. Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Дівчата змалку навчалися вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого. Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці. Тому такі сорочки дарують близьким та рідним людям.

четвер, 7 травня 2026 р.

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

   Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою.
   Друга світова війна стала кривавою раною для України. Від 22 червня 1941-го, після вторгнення Німеччини та її союзників на територію СРСР, уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. 22 липня 1942 року українські терени повністю окупувала нацистська Німеччина.
   Внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні важко переоцінити. Мільйони українців воювали в різних арміях Антигітлерівської коаліції, сотні тисяч боролися в підпіллі та повстанських структурах і проявили героїзм й самопожертву. Українська земля стала одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних і тяжких битв.
   Для Європи 8 травня - точка відліку закінчення війни, яка тривала шість років. Перемога над страшним злом нацизму була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного перелаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Друга світова охопила значну частину планети. Участь у ній взяла 61 держава. Воєнні дії велися на території близько 40 країн - у Європі, північній Африці, Азії, Тихоокеанському регіоні. За різними оцінками, в тій війні загинуло від 50 до 85 мільйонів людей.
Історична довідка: 8 травня 1945 року о 23:01 (за середньоєвропейським часом) Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини.
   Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті.

понеділок, 27 квітня 2026 р.

Внесення нерухомих пам'яток до Держреєстру у Запоріжжі

Згідно з наказом Міністерства культури України №505 від 21.04.2026 року до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли вісім пам'яток археології місцевого значення та один щойновиявлений об'єкт спадщини на острові Хортиця:

  • два кургани (охоронні номери №1177-Зп та №1184-Зп);
  • поселення "Середній Стіг" — поселення мідно-кам'яної доби (енеоліту), датованне IV-III тисячоліттям до нашої ери, розташоване на острові/урочищі Середній Стіг на річні Дніпро. У першій половині ХХ століття, під час Дніпробудівської експедиції, археологи знайшли тут поселення культури, котру назвали за місцем її першого виявлення — середньостогівської. Племена цієї культури займалися тваринництвом — розводили коней
  • поселення "Протолче"— посерелення часів середньовіччя (X-XIV століття) у північній частині острову Хортиця, котре виявили під час археологічних досліджень у 1976 році. Територія поселення займала близько 16 гектарів, на яких виявили землянки, напівземлянки та залишки металургійної майстерні;
  • поселення "Молодняга"
  • багатошарове поселення "Липова"
  • багатошарове поселення "Костіна"
  • поселення черняхівської культури "Корнійчиха".
  • військовий табір ІІ морської дивізії капітала Сомерсета Мастерса.
  • До Державного реєстру нерухомих пам'яток внесли старовинний житловий будинок Кононова у Запоріжжі. 

середа, 15 квітня 2026 р.

Місія: безпечний день

З 20.04.26 по 24.04.26 року в нашій гімназії проводиться Тиждень знань з основ БЖД. Пропоную вікторину "Місія: безпечний день" для учнів 5-6 класів, до якої можна приєднатися прямо з блогу. Спочатку напишіть своє ім'я і кнопка "Грати" буде активною. Вікторина складається з 8-ми запитань, потрібно з 4-х представлених обрати вірну відповідь. Бажаю успіху!

неділя, 12 квітня 2026 р.

Пам’ятник писанці у Запоріжжі


В 2007 році на острові Хортиця була встановлена півтораметрова скульптура великоднього яйця – пам’ятник Українській Писанці. Символ яйця в образі української писанки давно стала невід’ємним атрибутом великодніх свят. Скульптура виконана із граніту, доставленого із знаменитого Янцівського гранітного кар’єру, і розписана традиційним українським орнаментом. До Великодніх свят у 2013 році розпис був оновлений з використанням традиційних рослинних і геометричних мотивів. Джерело - Національний заповідник Хортиця

четвер, 9 квітня 2026 р.

Великодні обереги. Писанка

Писанка — це український різновид великодніх яєць, декорований традиційними символами, які наносяться за допомогою воску й барвників. Це стародавній оберіг, символ сонця, життя, любові та весняного відродження. На відміну від крашанок, писанки пишуть на сирих яйцях і використовують як подарунок або оберіг, а не для їжі.

Основні характеристики писанки:

Техніка: Класична писанка створюється восковою технікою: розплавлений віск наноситься на яйце за допомогою інструмента — писачка.

четвер, 2 квітня 2026 р.

Міжнародний день дитячої книги

2 квітня 1805 року народився дитячий письменник - Ганс Крісніан Андерсен. Сьогодні ми відзначаємо 221 рік від дня народження данського письменника, казкаря, автора відомих у всьому світі казок «Непохитний олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка», «Дівчинка з сірниками», «Принцеса на горошині» та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо. У день народження Андерсена святкують Міжнародний день дитячої книгиПознайомитися з короткою біографією Ганса Крістіана Андерсена пропоную за посиланням.

вівторок, 24 березня 2026 р.

Міжнародний день досягнень

24 березня кожного року світ відзначає Міжнародний день досягнень (або Міжнародний день людей, які досягли успіху) (International Day for Achievers). Це свято цілеспрямованих, амбіційних та впевнених у собі людей. Інколи ще це свято називають Міжнародний день відмінників.
Міжнародний день відмінників має за мету привернення уваги суспільства до невідомих звичайних людей (студентів, вчених, медиків, вчителів тощо), які певним чином сприяють покращенню нашої планети та нашого життя; заохочення й натхнення щодо досягнення своєї мети.


Корисні ресурси

Популярні публікації