Сьогодні, 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
Як і минулого року, абітурієнти-2023 складатимуть національний мультипредметний тест з трьох предметів: два обов'язкових (українська мова та математика) та один на вибір.
Тривалість - 180 хвилин вирішення завдань всіх трьох предметів.
Реєстрація на основну сесію буде у квітні.
22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1919 році на Софійській площі у Києві був проголошений Акт злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
День соборності дістав офіційний статус свята лише у 1999 році відповідно до указу президента Леоніда Кучми. У 2011 році тодішній президент Віктор Янукович поєднав свято із Днем Свободи, який, починаючи із 2005 року, відзначався 22 листопада, під назвою "День Соборності і Свободи України". Однак вже у 2014 році п’ятий президент Петро Порошенко відновив попередню назву свята.
Запрошую до перегляду мого інтерактивного плаката до цієї дати, створеного за допомогою сервіса https://classtools.net/
Чи можемо ми взимку побачити всіх звірів в лісі? Звісно, відповідь буде "Ні".
Запрошую вас до мого інтерактивного плаката "Зимовими стежками", який буде пізнавальним для учнів Нової Української школи.
 |
| Михайло Вербицький (1815-1870) |
У процесі національно-культурного відродження з 1989 року в УРСР все більшого поширення набувала українська національна символіка. Поряд з тризубом та жовто-блакитним прапором у якості основного національного гімну була пісня «Ще не вмерла Україна» , написана у 1863 році громадянином Австрії Михайлом Вербицьким на складений рік перед тим однойменний вірш підданого Росії Павла Чубинського. Вона швидко набула популярності і була фактичним гімном УНР та ЗУНР, а 15 березня 1939 року була проголошена офіційним гімном Карпатської України. В СРСР її виконання переслідувалося як прояв «українського буржуазного націоналізму».
В міру розгортання перебудовчих процесів в УРСР «Ще не вмерла Україна» стала виконуватися на заходах, що проводили представники української національно-культурної інтелігенції. Зокрема, її співали 15 січня 1989 під час роковин від смерті Павла Чубинського біля його відновленої могили у Борисполі. У Києві вона пролунала 9 березня 1990 року біля пам'ятника Тараса Шевченка на заходах, присвячених його дню народження у виконанні Кубанського народного хору під диригуванням Віктора Захарченка, що тоді гастролював в УРСР.
Славень був виконаний після ухвалення Акту про державну незалежність України 24 серпня 1991 року в приміщенні Верховної Ради .
Рішення про затвердження Державного гімну України ухвалювалося у міжсесійний період окремим Указом Президії Верховної Ради, яке підписав голова Верховної Ради Іван Плющ 15 січня 1992 року в роковини смерті Павла Чубинського.
.png)
Шарль Перро народився в Парижі у багатодітній інтелігентній сім'ї і був останнім із 6 дітей у своїх батьків. Цікавий факт, що у Шарля був брат-близнець, який умер через кілька місяців після народження.
#літературні_ювілеї
12 січня 2023 року, виповнюється 114 років від дня народження народної художниці Марії Примаченко.
Марія Оксентіївна Примаченко - українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»; лауреатки Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України.
.png)
8 січня 1935 року народився визначний український поет-"шістдесятник", журналіст, діяч українського руху дисидентів Василь Симоненко.
За своє коротке життя, Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).
Мати поета — Антоніна Дмитрівна Локотош (за походженням сербка) — із Кам'яного Броду (Луганськ). Колишня робітниця Луганського патронного заводу, займалася переважно хатнім господарством.
Великий вплив на Володимира Сосюру як поета склав його дід — Володимир Кирилович:
«Дід, як і мій батько, писав вірші, теж із сатиричним уклоном і теж українською й російською мовами. Пам'ятаю зміст його сатиричної поеми українською мовою, датованої 1859 роком. Дід мій був дуже балакучий, натхненний і все мені розповідав про Гарібальді 6 і взагалі всякі інтересні романи. Він розповідав так натхненно, що у мене од захвату серце сіяло, як сонце, і я не міг його наслухатись.»
Раптову славу принесла йому революційно-романтична поема «Червона зима»
Починаючи вже з раннього періоду творчості, в поезії Сосюри знайшли відображення і суперечності його доби: типова для українського інтелігента 20-х років неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов'язку...
У 1937—1957 роках мешкав у Києві в будинку письменників Роліт, з 1957 року — в будинку на вулиці Михайла Коцюбинського, 2, де йому згодом встановлено пам'ятну дошку. Помер 8 січня 1965 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
«Любіть Україну!» — патріотичний вірш Володимира Сосюри, написаний в Києві у травні 1944 року. Цей вірш — своєрідна поетична сповідь В. Сюсюри, у якій подано образ «вишневої» України, яка для ліричного героя присутня всюди: «у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, й пташині, в кривеньких тинах, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі…».
