Великодні обереги. Писанка

Писанка — це український різновид великодніх яєць, декорований традиційними символами, які наносяться за допомогою воску й барвників. Це стародавній оберіг, символ сонця, життя, любові та весняного відродження. На відміну від крашанок, писанки пишуть на сирих яйцях і використовують як подарунок або оберіг, а не для їжі.

Основні характеристики писанки:

Техніка: Класична писанка створюється восковою технікою: розплавлений віск наноситься на яйце за допомогою інструмента — писачка.

Незабаром Великдень. Писанкові коди.

Великдень, або Світле Христове Воскресіння – давнє й дуже шановане християнське свято.

Писанка – це не лише атрибут Великодня, а й важлива пам’ятка стародавності української культури, її ідентичності. Вона є символом нового життя, сонця, воскресіння, способом пізнання світу та оберегом. До Світлої Пасхи жінки виписували писанки. Я теж писала в цьому році писанки і брала участь у писанковому марафоні від майстрині Тетяни Коновал. ПИСАНКОВИЙ МАРАФОН - це серія онлайн майстер-класів в прямому ефірі напередодні Великодня. З робіт учасників зроблено фотоальбом, з яким ви можете познайомитися за посланням на Фейскук.
Про що розповідає писанка ви можете почитати тут

Великодня листівка в техніці "Витинанки". Писанка-витинанка.

Про що розповідає писанка

ЗНАЧЕННЯ СИМВОЛІВ ТА ВІЗЕРУНКІВ НА ПИСАНКАХ

Сонце

Головний символ, який означає все найкраще і найважливіше, що є в житті у людей.

Хрест

Це не лише символ розп’яття Христа. Для древніх людей хрест означав чотири сторони світу, чотири пори року, чотири вітри.

Зірка або ружа

Такі орнаменти означають ранкову зірку, Сонце. У народі ружа – це символ любові, тому подарувати комусь таку писанку означало зізнатися в коханні.

Свастика сварга або ламаний хрест

Одні із найбільш древніх знаків, які означають сонце, вогонь  вічний рух. Наші предки вірили, що такі візерунки несуть добро і захищають від темних сил.

Завиток, змій, спіраль

Це символ життєвої сили, зародження життя, безперервного життєвого циклу. Вважалося, що подарувати комусь таку писанку – це побажати здоров’я.

Безкінечник, кривулька

Це знак води. Вода, за віруваннями древніх людей, існувала ще до появи світу. Тому вона є символом вічності, але водночас і плинності часу.

Грабельки, гребінці

Ці символи також пов’язані із водою. Вони позначають хмари і дощ. Вважалося, що, малюючи такі писанки, можна накликати довгожданий дощ у посуху.

Квіти

Для українців квіти і зірки – це символи людської душі. Жінкам, які довго не могли народити дітей, радили розмальовувати писанки квітами і дарувати їх діткам. Казали, що, коли оселя наповнена дитячим сміхом, вона схожа на Божий квітник.

Дерево життя

Наші предки вважали, що десь посеред світу стоїть Дерево Життя, яке має три гілки з трьома братами – Сонцем, Місяцем і Дощем. У християн ці три гілки символізують Бога і святих Павла і Петра. Також таке дерево може символізувати сім’ю: три гілки – це батько, матір і дитя.

Незабаром Великдень

 Писанка – це не лише атрибут Великодня, а й важлива пам’ятка стародавності української культури, її ідентичності. Вона є символом нового життя, сонця, воскресіння, способом пізнання світу та оберегом.

      Вже наближається час, коли українці починають писанкувати, тому хочемо ознайомити вас з особливостями цього процесу на теренах Бойківщини, опираючись на працю д-ра Михайла Скорика «Бойківські писанки» («Літопис Бойківщини», Ч. 4, Самбір, 1934).

     Отож, писали писанки усі: мами – дітям, хресні – хрещеникам, дівчата – нареченим, жінки роздавали їх сиротам біля церкви та жебракам, родичам і гостям.

    Починали роботу над писанками на Бойківщині у різний час, залежно від населеного пункту «від Великоднього Четверга до Провідної Неділі, а найбільше під час самого Великодня, пополудні або вечером». У деяких селах писанкували аж до Зелених Свят.

    Яйця зафарбовані в один колір називали «крашанка», «слива», «сливка», «галка», «галунка». Крашанки робили переважно з варених яєць, їх споживали та давали дітям для забав.

     Писанкою називали яйце розфарбоване кількома кольорами. Вона виготовлялась зі сирого яйця, освячувалась та символізувала життя. Писанки їли зі шкаралупою «щоби злий дух немав приступу».

     Рідше зустрічались «різбянки» – яйця зафарбовані одним кольором по яких вирізблювали, вишкрябували гострими предметами взори.

     У різних селах Бойківщини візерунки на писанках мали свої особливості та відмінні риси: поділ на поля, симетричність, знаки сонця, рослинний і тваринний орнамент. Подаємо ілюстрації взорів зі статті д-ра Михайла Скорика. За основу дослідження були взяті писанки з музею «Бойківщина» у м. Самборі, що проіснував до 1954 року, збірка писанок музею «Лемківщина» в Сяноці та дані квестіонару (14 відповідей), який був опублікований в одному з номерів «Літопису Бойківщини».

Я приймала участь у майстер-класі майстрині, писанкарки #Тетяни Коновал "Тризуба писанка в тривожну годину"