Людська душа – окрема симфонія,
період звучання якої триває
не тільки від народження до смерті,
а й довше, можливо, навіть вічно,
треба лише міняти склад оркестру.
Юрій Винничук «Танґо смерті»
Винничук Юрій Павлович (18 березня 1952 року народження) – український журналіст, письменник, редактор. Володар титулу "Золотий письменник України" (2012).
Винничук Юрій Павлович – письменник, «батько чорного гумору» в українській літературі, дослідник Львова, автор еротично-гумористичних бестселерів, літературно-політичних провокацій та містифікацій.
Він був першим лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за роман «Весняні ігри в осінніх садах» (2005), вдруге його нагородили цією ж премією за роман «Танґо смерті» (2012).
Юрій Павлович мешкає під Львовом. Письменник для творення художнього образу нерідко використовує чорний гумор та іронію.
Творчий доробок митця значний та різноманітний. Це не лише збірки малої прози, повісті та романи, а й укладені та відредаговані ним антології української романтичної і готичної фантастики, казок, краєзнавчих книг «Легенди Львова», «Кнайпи Львова», «Таємниці львівської кави», збірки поезій маловідомих та невідомих поетів періоду розстріляного відродження. Найвідомішими містифікаціями Ю. Винничука є «Плач над градом Кия» Ріангабара і «Пісня світова» Анни Любовичівни, що були надруковані як віднайдені тексти XIII та XVII століть.
Сам письменник із свого творчого доробку вважає найкращими збірку прози «Вікна застиглого часу», роман «Мальва Ланда», антологію «Розіп'ята муза».
Книжки «Діви ночі», «Весняні ігри в осінніх садах» та «Груші в тісті» мають автобіографічний характер. Вони відіграють роль певного психологічного посібника виходу із стресу для тих, хто втрачає коханого чи кохану.
Ю. Винничука називають не тільки еротоманом, фантастом, «батьком» чорного гумору, містифікаторм, алей великим скандалістом. Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар