Як виник День української хустки
День української хустки почали відзначати лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Вінницькі активістки розпочали святкування дня, присвяченого українській хустці, 7 грудня 2019 року.
Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
Ой, хустино, хустиночко! Неймовірна українська хусточка!
Хустка – це символ прихильності, любові, символ матері. Коли дівчина йде заміж, їй пов’язують хустку, це говорить про те, що вона вже справжня жінка:
На ній і гроно, і пелюстка,
І небо й райдуга на ній.
Мов берегиня вроди, хустка
Здавен у нашій стороні.
То – нареченим на щастя,
То – на добро матерям.
Вічний дарунок – хустина,
Знана стежками і вітрам.
Веселі ви чи сумовиті,
На схилах Ворскли та Дінця.
Нема таких жінок у світі,
Котрим вона не до лиця.
Ой ті луги та бережечки,
Які вгорі, такі внизу.
На щастя й радість - два ріжечки,
А два – на смуток і сльозу.
Хустка з давніх давен була улюбленим головним убором української жінки. Вона проходить через усю історію українського народного вбрання і майже не змінившись, залишається у вжитку до наших днів. Окрім хустки українські жінки носили й інші головні убори: намітку, перемітку, обрус, очіпки, бабниці, але найпоширенішою все ж таки була хустка.
Українська хустка – це справжній мистецький витвір.
Колись хустки вишивали шовком, сріблом та золотом. Якщо нитками, то червоними, зеленими, жовтими та рожевими. Траплявся і чорний колір. Синій не вишивали окремо, а поєднували його з червоним.
Традиції свята
Без хустки не обходиться жодне українське весілля. Нею в’яжуть руку нареченому і зав’язують на голову нареченій, перев’язують сватів і обв’язують хліб.
В давні часи кожна дівчина дарувала козакові хустку, як символ вірності. Коли козак гинув у бою, то йому покривали обличчя хусткою, щоб хижі птахи очей не довбали.
Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших. Детальніше
Хустка використовується як хустина – вузлик із вечерею для хрещених на різдво; на хлібі, щоб не зачерствів; на дитячій колисці – від вітру та злого ока.
Немає коментарів:
Дописати коментар