Сьогодні, 19 березня, день народження Ліни Василівни Костенко — української письменниці-шістдесятниці, поетеси,
Лауреата Шевченківської премії (1987),
Премії Антоновичів (1989),
премії Петрарки (1994).
Біографія Ліни Костенко
Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю! Але про це не треба говорити.
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.
Коли пролітала комета Галлея – мені здалося, що вона озирнулася на нас, і зареготала.
Я тільки не розумію, чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
…жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна.
У кожної влади в генах — знищити журналіста, придушити письменника, перехапати всіх, хто бачить її наскрізь.
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Люди не знають, кого вибирати, бо не можна ж вибрати когось з нікого.
Мабуть, у всіх родинах буває оце переродження в побут. Будні роблять людей буденними.
І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар