Шкільна бібліотека має такі навчально-методичні видання у своєму фонді, прошу використовувати в роботі.

Шкільна бібліотека має такі навчально-методичні видання у своєму фонді, прошу використовувати в роботі.
Дебютний роман Маріке Лукас Рейневельд "Вечірній дискомфорт"
Автор книги Маріке Лукас Рейневельд розділить приз в розмірі близько 66 тис. дол. з Мішель Хатчінсон, яка перевела роман з оригінальної голландської мови.
За матеріалами - https://cutt.ly/kfhDwHW
На ЗапоВікі створено однойменну сторінку "Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19", яка містить різноманітну інформацію про коронавірус та особливості роботи бібліотек в період карантину, а саме:
1 Міжнародні документи (ІФЛА)
2. Як діяти бібліотекарям в умовах епідемії COVID-19
3. Робота бібліотек під час карантину
4. Різні видання
5 Форми роботи щодо підвищення кваліфікації бібліотекарів з теми і багато іншого.
А також плакат щодо запобігання інфікування та поширення захворювання коронавірусом Covid-19
День Незалежності України – державне свято України, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України».
Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з'явився запис: «16 липня – День незалежності України».
Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України».
У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє:
1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».
Ця визначна дата навіки ввійшла в історію нашої молодої держави золотою сторінкою її біографії, законодавчо закріпивши вікові прагнення Українського народу до національного відродження та свободи.
1-2 серпня, на могилі Івана Сірка, що поблизу села Капулівка на Дніпропетровщині, традиційно вшановують пам'ять кошового отамана Війська Запорозького. Цьогоріч виповнюється 340 років з дня його смерті.
Іван Сірко (близько 1605 – 1680) – особистість непересічна. Він ходив походами на Османську імперію та Крим, багато разів обирався очільником у козаків і, як твердять перекази, не програв жодної битви. Його життя оповите легендами, і де правда, а де вигадка, точно ніхто не може сказати.
10 фактів про Івана Сірка
Легенда про кошового отамана Сірка: Іван Сірко прожив 210 років – тричі по 70. Коли приходив час смерті, отаман кликав козака-джуру, свого помічника, і давав йому три пляшки з настоями трав. Після смерті отамана, він закопував його тіло. На третій день джура розгрібав землю і окроплював тіло отамана настоєм з першої пляшки – Сірко починав дихати. Після настою з другої пляшки у Сірка відкривалися очі, ну а після третього кроплення отаман починав рухатися та говорити. Коли смерть прийшла за Іваном втретє, він наказав себе спалити та розвіяти попіл за вітром. Але перед тим – відрубати йому руку та носити її у походи козацького війська 7 років і лише потім – покласти в могилу.
Отамана Івана Сірка чи не кожен українець бачив хоча б раз у житті. Живописець Ілля Рєпін зобразив його у центрі своєї картини "Запорожці пишуть листа турецькому Султанові". В Івана Сірка дійсно були дуже правильні риси обличчя. Але Рєпін не знав однієї деталі: отаман мав на нижній губі з правого боку родиму пляму червоного кольору. Сучасники вважали її Божим знаком, який відрізняв Сірка від звичайних людей…
Далі читайте за посиланням - UaModna:Козак Іван Сірко. Людина-легенда
1 серпня виповнюється 120 років від дня народження українського дитячого письменника Олександра Івановича Копиленка.
Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця.
Олександр Копиленко. Оповідання для дітей
Добірка оповідань Олександра Копиленка про природу та тваринок