Багато цікавого про зимові свята та зиму

Багато цікавого про зимові свята та зиму ви знайдете на сторінках сайтів:

•           Зимові співаночки
•           Казкова хуртовина
•           Загадкова зима
•           Чарівні фантазії зими
•           Морозно-снігові віршики 

https://sites.google.com/view/zimniehlopoti/golovna

https://cutt.ly/VrrrmGG

21 ГРУДНЯ - ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КРОСВОРДУ

Творцем першого кросворду був журналіст Артур Уінн, який емігрував до Нью-Йорка з Ліверпуля. Він винайшов новий підхід у роботі зі словом: уклав літери в клітини розмістив у смужки і назвав нову головоломку "cross-word puzzle". Автор направив свій кросворд із 32 слів в газету "Нью-Йорк уорлд", де він був надрукований 21 грудня 1913 року.

Джерело: Шкільний бібліотекар. - 2018. - №12. - С.38

Дев’ятнадцятого грудня – День Святого Миколая

Цікаві факти та казки про святого Миколая ви знайдете на сайті від Новорічного бібліотечного батла "ЗИМОВІ КЛОПОТИ АБО НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНИЙ ПЕРЕПОЛОХ 
У БІБЛІОТЕЦІ", в якому я приймала участь, переглядаючи сторінки веб-альмананха "Чарівна скринька зими" в розділі  "Чарівні фантазії зими" 

День Святого Миколая — свято з особливим шармом. За легендою, Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. Православна гілка християнства дане свято відзначає 19 грудня, а в католицька трохи раніше — 6 грудня (католики всі свята з постійними датами святкують на 13 днів раніше, враховуючи різницю між юліанським і григоріанським календарем).

Хто він — загадковий охоронець вогнища святкового настрою
Мало кому відомо, що в цьому святі прихована історія життя людини, яка жила у другій половині третього сторіччя. Він прославився своєю добротою, чуйністю і допомогою нужденним. Миколай, за переказами, був народжений в місті Патари, в Лікії. Його батьки були правовірними людьми. Хлопчик з ранніх років виділявся серед інших особливою любов'ю і чуйністю, співчуттям до оточуючих, завжди допомагав бідним, роздавав убогим монети, залишаючи у своїх руках тільки необхідне. За добродушність і милосердя Миколая отримав велику подяку і шану від людей і був піднесений до рангу святих.

За легендами, опису Санта Клауса і Святого Миколая в багато чому збігаються. Можливо, не випадково обидва ці персонажа приносять подарунки на Католицьке Різдво і День Святого Миколая, які знаходяться в короткому часовому інтервалі. Чудеса іноді не вимагають обґрунтувань, в них просто потрібно вірити.

Де подорожував сам чудотворець
В оповіді про святителя Миколая говориться, що він відвідав Єрусалим, а також побував у всіх святих куточках планети, поклоняючись і промовляючи молитви. В кінці свого шляху, прийшовши в старовинне місто, святий подякував Богові. Є легенда, що Божий угодник побажав колись вночі вимовити молитву в соборі, коли обходив святі куточки Палестини, підійшов близько до закритих дверей, а вони самі відчинилися, щоб Обранець Господа зміг увійти в собор. По поверненні в Лікію, Миколай бажав покинути світ, пішовши на небеса, але Всевишній повідомив про інший кінець, який його чекав: "Миколай, не тут та нива, на якій ти повинен принести плід, який я очікую від тебе. Іди звідси і йди в світ, до народу, щоб прославилося в тобі моє ім'я!". Святий прислухався до слів. Помер св. Микола набагато пізніше і залишив після себе прекрасні спогади і велику вдячність всіх тих, кому він допоміг.

Традиції і прикмети

• Батьки в ніч напередодні торжества кладуть презенти  в дитячі шкарпеточки або взуття. Найчастіше це солодощі, цукерки, шоколад. Кажуть, що подарунки отримують добрі та слухняні дітки, а тим, хто погано поводився, покладаються лише камені або різочку (прутик). Проте маленькі хлопчики і дівчатка в очікуванні чарівного свята і подарунків не вередують і поводяться гідно, намагаючись сподобається Святому Миколаю.

• Існує також загадкове повір'я: якщо в переддень чарівного свята загадати заповітне бажання, то Святий Миколай його обов'язково виконає. Діти, які вже вміють писати, в листах просять покровителя виконати свої мрії. Саме доброта і віра в чудеса здатна зберігати все найдорожче в людських серцях.

• Вважається, що свято Миколая — останній день у році, коли можна розрахуватися з боргами. Сам він — Божий угодник — мав багатства, але регулярно ділився з нужденними.

• Традиційно Святий Миколай є головним заступником рибалок і моряків, вони згадують його під час плавань, просять щедрого улову і гарної погоди. (Детальніше)

У середмісті Запоріжжя запрацював фестиваль зимових розваг

Запали свічку пам’яті!

«Свічка, що мерехтить у вікні», запалена о 16:00 наприкінці листопада кожного року – це традиція важлива не лише для пам'яті про Голодомор. Вона єднає нас, творить націю і робить сильнішими», – говорить Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічку у вікні своїх осель на знак вшанування виморених голодною смертю ініціював відомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих», – писав Джеймс Мейс.

23 листопада - четверта субота місяця – є Днем пам’яті жертв голодоморів. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років.
Джерело:

Книги про Голодомор

Літературознавці вважають, що першим із прозаїків звернувся до теми Голодомору Улас Самчук в романі «Марія», хоч відомо, що хронологічно першим твором про голод була новела А. Любченка «Кострига». Тяжку «цілину» цієї тематики освоювали й інші – Тодось Осьмачка, чиї повісті, написані в 50-ті роки минулого століття, перевидаються вже в 21-му; твори І. Качуровського і О. Веретенченка, О. Гай-Головка, В. Чапленка, М. Стельмаха, В. Земляка. Пройшло багато літ, перш ніж один із авторів твору на тему Голодомору отримав найвищу літературну нагороду – імені Тараса Шевченка – В. Захарченко за книгу «Пришлі люди». Не отримав такої нагороди, хоч номінувався двічі, Василь Барка, український письменник-емігрант зі США. Його роман «Жовтий князь» фахівці вважають чи не найкращим і найбагатограннішим із відомих творів про трагедію Голодомору. В. Барка не тільки наповнив роман промовистими фактами, він зобразив і той невидимий, але присутній повсюдно страх, який опанував морених голодом людей, змінював їхні душі, кидав у пекельний вогонь прірви душевної, як у прірву справдешню кидали нелюди конаючих і сконалих від голодних мук. 

Деякі книги з’явилися тільки у «перебудовну відлигу», хоч були написані ще в 60-ті – як книга А. Дімарова «Тридцяті», що чекала виходу в світ 22 роки. Весь масив творів про Голодомор в українській літературі досі не освоєний. Після того, як Україна стала самостійною державою, з’ясувалося, що творів таких існує дуже багато, а сам шерег авторів – нескінченний: В. Підмогильний, О. Кобець, А. Гудима, Ольга Мак, К. Ластівка, А. Мельничук, А. Любченко, М. Понеділок, В. Трубай.... О. Гончар, Є. Гуцало, І. Стаднюк, А. Дімаров... Детальніше 

10 фактів про Голодомор

Запрошую подивитися документальний фільм "33-й Голод" з розповідями свідків про ті події та із статичтичними фактами, який був змонтований на підставі декількох фільмів про Голодомор, які знаходяться у відкритому доступі на різних Інтернет-ресурсах.

На вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в Україні запалюють свічки. Свічки запалюють біля меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору, на центральних площах і вулицях населених пунктів, а також на підвіконнях осель.

Запали свічку пам’яті у своєму вікні!

Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»

Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначив переможців 2019 року.

Конкурс проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання. Цього року для участі в конкурсі у 10 номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців.

Гран-прі конкурсу присуджено ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», в оформленні якого використано малюнки видатного українського художника Амвросія Ждахи.

У номінації «Моя країна» перемогу здобула  книга С. Андрющенко та С. Железняк «Звичаї нашого роду. Традиції української кухні» (видавець - ТОВ «Видавництво Генеза»).

У номінації «Життя славетних» - дослідження літературознавця Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова» (видавництво «Дух і Літера»).

Крім цього, кращими книгами у різних номінаціях стали роман Леоніда Мосендза «Останній пророк» (ДП ДСВ «Либідь»), книга Алекса Хавра у перекладі Ольги Кожушко «А потім прийшов Цезар» (видавництво «Фабула») та «Мистецтво війни в ілюстраціях» Джесіки Гейґі у перекладі Марії Козиренко (видавництво «Фабула»), збірка Наталії Мазур «Забавлянки. Віршотворені ігри для спілкування з дитиною, пробудження, годування, купання, масажу», книга С. Курилова  «Сам в океані» (ТОВ «Час Майстрів»), а також збірка вибраних творів одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка «Цеглина» (ТОВ «Видавництво «Навчальна книга – Богдан»).

Бестселером року визнана книга спогадів видатного державного діяча України Володимира Горбуліна «Мой путь в зазеркалье. Не только путевые заметки», яка вийшла у ТОВ «Брайт Букс».
Джерело - Буквоїд

У рамках тижня української писемності та мови

У рамках тижня української писемності та мови серед учнів 9-А, 9-Б, 9-В класів була проведена мовознавча гра "У царстві рідної мови", разом з вчителем української мови та літератури Грибінюк Г.П.
Учні в кожному класі організували від 2 до 5 команд. Кожна з яких віборювала 1 місце за допомогою своїх знань, ерудиції, інтелектуальних здібностей. За допомогою інтерактивної презентації, з якою ви можете ознайомитись нижче, учасники успішно вирішили всі запропоновані завдання і показали чудові результати. Після успішного завершення гри за результатами набраних балів учасники отримали нагороди.

Бібліотечний урок - інтелектуальна гра "Зірковий час"

У рамках тижня української мови для учнів 7-Г класу провели бібліотечний урок- інтелектуальну гру "Зірковий час"
Захід провела зав. бібліотекою Бєлікова О.В. при участі вчителя української мови та літератури Грибінюк Г.П.
Клас розділився на 2 команди: "Мовознавці" та "Розумники" обираючи при вході на бібліотечний абонемент осінні листочки. Потім учасники обрали капітанів команд  і  змагання розпочалось. Складалася інтелектуальна гра з трьої турів, в кожному по 2 завдання і бліц-турнір для капітанів. Учасники гри показали добрі результати. Учням дуже сподобався захід. По закінчені були отримані нагороди за І та ІІ місця.

   

Увага! Запрошення до віртуальної виставки.

Віртуальна книжкова виставка сучасної української літератури для підлітків

Читати модно, престижно, корисно!

9 листопада - День української писемності та мови

Мова рідна! Колискова!
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, -
Гей, яка ж прекрасна ти!
І.Багряний

Свято 9 листопада - День української писемності та мови було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-Літописця . Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія - творців слав'янської писемності.

Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

Фразеологизмы, пословицы, поговорки, цитаты, изречения

«Учитесь так, словно вы постоянно ощущаете

 нехватку своих знаний, и так, словно 

вы постоянно боитесь растерять свои знания».

(Конфуций. Кун Фу-цзы)

Фразеологизмы, пословицы, поговорки, цитаты, изречения - сайт для тех, кто хочет лучше понять фразеологизмы, пословицы и поговорки с использованием красочных рисунков.

Цікаві факти про українську мову

Одна вона у нас така-

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без лаврового вікна.

Мова  - це особливий і загадковий феномен людського духу. З одного боку, вона природна і проста річ. Як повітря, яким ми дихаємо, як земля, якою ходимо, як голос матері чи небо над головою. З іншого - навіть до такої звичної речі треба ставитися бережливо, як до річки, що висихає. Як до квітки, яка потребує людського догляду.

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

ЧОМУ МИ СПІВУЧІ 

Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. Коли закінчив, прибігла маленька дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Господь, відчинив двері та й питає : - Чого ти плачеш, дівчинко? Бо мені жодного подарунка не залишилось, - відповіла дівчинка. Не плач, не плач, - заспокоїв Бог. – Дам я тобі подарунок, який залишив для себе самого. І дав їй пісню співучою і мелодійною мовою. А тією дівчинкою була Україна.

ЧОМУ НАШУ ЗЕМЛЮ НАЗВАЛИ УКРАЇНОЮ 

Колись давно Бог створив різні народи і кожному наділив землю. Наші предки пішли до нього пізніше, тому землі їм уже не вистачило. Прийшли вони до Бога, а він у цей час молився, тому не сміли нічого сказати йому. Стали чекати. Повернувся Господь по якійсь хвилі, сказавши, що вони чемні, хороші діти. Дізнавшись, чого ті прийшли, запропонував їм чорну землю. Ні, - відповіли предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці. Тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є : річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте : якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворога. Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною ( часточкою раю). 

Українська казка "Сірко" у малюнках

Любі читачі, давайте згадаємо українську народну казку "Сірко"
Я для вас зробила казку у малюнках.
Давайте прочитаймо казочку і подивимось відео-презентацію за казкою.

Сірко

В одного чоловіка був собака Сірко — тяжко старий. Хазяїн бачить, що з нього нічого не буде, що він до хазяйства нездатний, і прогнав його від себе. Цей Сірко никає по полю; коли це приходить до нього вовк та й питає:
— Чого ти тут ходиш?
Сірко йому:
— Що ж, брате, прогнав мене хазяїн, а я і ходжу тут.
Тоді вовк йому каже:
— А зробить так, щоб тебе хазяїн ізнов прийняв до себе?
Сірко відповідає:
— Зроби, голубчику; я вже таки чимсь тобі віддячу.
Вовк каже:
— Ну, гляди: як вийде твій хазяїн із жінкою жать і вона дитину положить під копою, то ти будеш близько ходить коло того поля — щоб я знав, де те поле,— то я візьму дитину, а ти будеш забирати у мене ту дитину,— тоді неначе я тебе і злякаюсь та й пущу дитину.
У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Жінка положила свою маленьку дитину під копою, а сама і жне коло чоловіка. Коли це вовк біжить житом, та за ту дитину — і несе її полем. Сірко за тим вовком. Доганяє його. А чоловік кричить:
— Гидж-га, Сірко!
Сірко якось догнав того вовка і забрав дитину: приніс до того чоловіка та й оддав йому. Тоді той чоловік вийняв із торби хліб і кусок сала та й каже:
— На, Сірко їж,— за те, що не дав вовкові дитини з'їсти!
Ото увечері ідуть із поля, беруть і Сірка. Прийшли додому, чоловік і каже:
— Жінко, вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи.
Тільки що вони ізварилися, він садовить Сірка за стіл та й сам сів коло його і каже:
— А сип, жінко, галушки, та будем вечерять.
Жінка і насипала. Він Сіркові набрав у полумисок; так уже йому годить, щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся!
Ото Сірко і думає:
«Треба подякувати вовкові, що він мені таку вигоду зробив».
А той чоловік, діждавши м'ясниць, віддає свою дочку заміж. Сірко пішов у поле, знайшов там вовка та й каже йому:
— Прийди у неділю увечері до города мого хазяїна, а я тебе зазву у хату та віддячу тобі за те, що ти мені добро зробив.
Ото вовк, діждавши неділі, прийшов на те місце, куди йому Сірко сказав. А в той самий день у того чоловіка було весілля. Сірко вийшов до його та й увів у хату і посадовив його під столом. Ото Сірко на столі узяв пляшку горілки, м'яса доволі і поніс під стіл. А люди хотіли ту собаку бить. Чоловік каже:
— Не бийте Сірка: він мені добро зробив, то я і йому добро буду робить, поки його й віку.
Сірко, що найсмачніше на столі лежить, бере та подає вовкові. Обгодував і упоїв так, що вовк не витерпів та каже:
— Буду співать!
Сірко каже:
— Не співай, бо тут тобі буде лихо! Лучче я ще тобі подам пляшку горілки, та тільки мовчи.
Вовк, як випив ту пляшку горілки, та каже:
— Отепер уже буду співать!
Та як завиє під столом... Тоді деякі люди повтікали з хати, а деякі хотіли бить вовка. А Сірко і ліг на вовкові, наче хоче задушити. Хазяїн каже:
— Не бийте вовка, бо ви мені Сірка уб'єте! Він і сам йому раду дасть — ось не займайте!
Ото Сірко вивів вовка аж на поле та й каже:
— Ти мені добро зробив, а я тобі! Та й розпрощались.
Джерело до казки

А Вы знаете это?

Почему самолеты не летают над Тихим океаном



Почему огни на крыльях самолета разного цвета

Больше информации на канале YouTube - AdMe.ru - Сайт о творчестве

Читати модно, престижно, корисно!

Дорогі друзі, читачі блогу та всі хто випадково зайшов на цю сторінку!

Представляю до вашої уваги віртуальну книжкову виставку сучасної української літератури для підлітків "Читати модно, престижно, корисно!", яка знаходиться за адресою: https://libraryschool32zp.wixsite.com/s32zp. 

На сторінках віртуальної виставки Ви знайдете багато цікавої інформації про сучасних українських письменників. Вас зустрінуть - Дара Корній, Світлана Талан, Люко Дашвар, Андрій Кокотюха , Катерина Штанко. З нами Ви зможете прочитати он-лайн книги та пройти інтерактивні завдання за творами представлених письменників.

Бажаю приємного спілкування!

Віртуальна подорож Запоріжжям

Учні 10-А класу 8 жовтня відвідали районну бібліотеку-філію №3 Хортицького району. Бібліотекарі Наталія Ренц і Надія Пальчик познайомили дітей з природничими дивами нашого міста.

 

Топ-15 диких тварин України, яким потрібний захист

Всесвітній день захисту тварин відзначають кожного року 4 жовтня. Диким тваринам потрібна наша допомога, інакше прийде день, коли ми будемо їх бачити лише на картинках чи в неволі.


15 тварин України, яких ми можемо більше не зустріти у природі

Це невелика частина тварин, які потребують захисту, і насамперед захисту від діяльності людини: полювання, браконьєрства, вирубки лісів, забруднення ґрунтів.

Навіть перед тим, як спіймати барвистого метелика чи вбити гадюку, пам’ятайте, що цей вид може вже не відтворитися і ваші діти ніколи не зустрінуть у природі цієї тварини чи комахи.

Диким тваринам потрібна наша допомога, інакше прийде день, коли ми будемо їх бачити лише на картинках чи в неволі. За даними Червоної Книги України.

1. Ведмідь бурий
2. Вухань австрійський
3. Глушець (глухар)
4. Горностай
5. Гриф чорний
6. Жолудниця європейська
7. Жук-олень
8. Зубр
9. Їжак вухатий
10. Кіт лісовий
11. Лелека чорний
12. Полоз леопардовий
13. Рись
14. Саламандра вогняна
15. Сипуха

Далі більше - https://24tv.ua/lifestyle/podorozhi_tag695/

Всесвітній день тварин

Всесвітній день тварин  — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, що святкується кожного року 4 жовтня.

Сьогодні до вашої уваги я представляю вам кросворди, складені за українськими казками, в яких багато цікавих історій пов'язаних з тваринами.

Усна народна творчость надзвичайно багата й різноманітна. Кожна народна казка про тварин – це повчальна алегорія, в якій кожна жива істота являє собою комплекс людських вад, або, навпаки, - позитивних рис характеру. Так, лисиця з одного боку символізує підступність і хитрість, а з іншого – мудрість та іронію. Заєць – полохливий боягуз, і, одночасно – добре звірятко, яке може стати в пригоді. Вовк часом уособлює жадібність, а часом – виступає як сильна і вірна істота, що може бути щиро вдячною за зроблене їй добро.

Свійські тварини не менш символічні: корова-кормилиця – добре серце, козочки – спритні і мудрі, вівці та віслюки – вперті, півні – хоробрі і хвалькуваті, собаки – вірні, коні – сильні та сміливі, коти – ліниві й вередливі, але ласкаві.

Казки про тварин — великі помічники у справі пізнання дітьми навколишнього світу.

Іван Франко зауважував: «Гола, повна правда життя — то тяжка страва. Старші можуть заживати її, вона для них смачна і здорова. Але дітям не можна давати її так, як старшим; треба приготовлювати її в ріденькім стані, в образках, в байках. І вони так приймають її».

Бажаю вам приємного відпочинку!

Прочитати казку Івана Франка: Фарбований лис
Скласти кросворд за сюжетом казки:

Прочитати народну казку: Котик і півник
Скласти кросворд за сюжетом казочки.


Почитати казку "Лисичка та журавель"
Скласти кросворд за сюжетом казочки.

Почитати інші казки про тварин: Казки про тварин

С Днем учителя!

Один из самых трогательных праздников для всех школьников — День учителя. 5 октября во всем мире отмечают Всемирный день учителей. А 6 октября в Украине отмечают День сотрудников образования.
У каждого из нас есть учителя, которых стоит поздравить с таким замечательным праздником.


Профессия учителя сочетает в себе мудрость и молодость души, креативность и огромную энергию, доброту и строгость! Ваш труд невероятно сложно оценить, ему просто нет цены! Вы столько сил вкладываете в свое дело, что порою отнимаете свое ценное внимание у близких. Желаем провести этот праздник в кругу семьи. Любви вам, терпения, счастья и благополучия!

Нелегкий труд — детей учить
И отдавать себя сполна,
Дорогу знаний им открыть,
Найти все нужные слова.

И в День учителя от нас
Примите благодарность,
Она честна, не напоказ,
Так пусть приносит радость.

Ваш терпеливый, нужный труд
Достоин восхищения,
Пусть все цветы для вас цветут,
Добвив вдохновения.

Джерело

Прогулянка Хортицею

Добрый вечер, читатели моего блога! Сегодня я нашла удивительные видеоматериалы на канале Youtube о нашем прекрасном месте, острове Хортица.

Я прошу вас посмотреть их и прочувствовать в каком замечательном городе мы с вами живем.

Хо́ртица (укр. Хортиця) — крупнейший остров на Днепре, расположен в черте города Запорожье ниже днепровских порогов (теперь у ДнепроГЭС). Национальный историко-культурный заповедник. Остров вытянут с северо-запада на юго-восток, длина — 12,5 км, ширина — в среднем 2,5 км.
Впервые Xортица упоминается под названием о. Святого Григория в трактате «Об управлении империей» византийского императора Константина VII Багрянородного (составлен в 946—953).

В 2007 году Хортица названа одним из «Семи чудес Украины».

Дива запорізького степу

Прочитать другие публикации на Calaméo

ПРОГУЛКА ПО ХОРТИЦЕ




ЦЕ НАША ВЕСНЯНА ХОРТИЦЯ

ХОРТИЦЯ ОЧИМА ОЛЕГА СТРИГУНОВА

Мультфильмы о книге и книгопечатание

Гутенберг и книгопечатание 



Гришкины книжки (мультфильм), 1979

«День прожитий без книги марно прожитий день».

Поради від Василя Олександровича Сухомлинського:

«Кожна освічена і вихована людина всім найкращим у своєму житті зобов'язана книгам. Тільки з цього джерела п'є наснагу й розум, передаючи з покоління в покоління скарби і мудрість своїх предків».

«Вміти читати - означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків».

«Школа, як колиска народу, колиска духу й культури народної, живе насамперед у книзі».

«... Дитяче читання виховання книгою найтонший і найсильніший поряд зі словом учителя, засіб впливу на душу дитини й підлітка. Що нас особливо турбує, так це те, щоби книжка залишалась і завжди була провідною силою виховання, щоби найголовнішою духовною потребою людини було читання».

«Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка».

«Читання - одне із джерел мислення та розумового розвитку».

«Казка - свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячого мислення й мови».

«Однією з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра у виховну сили книги. Не бійтеся присвячувати весь урок роботі з книгою. Не бійтеся присвячувати весь день подорожі по «книжковому морю». Нехай найкращим для дітей, найпрекраснішим стане свято книги».

«Тільки книжки перетворять подив на допитливість. Тільки читання відкриє перед людиною розкіш інтелектуального життя».

Василь Олександрович Сухомлинський — видатне явище в педагогіці.

Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, тадановитий письменник. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

Ім’я Василя Олександровича Сухомлинського здобуло в нашій країні та багатьох країнах світу заслужену пошану і славу. Його ідеї виховання на засадах гуманізму, порядності, доброти, чесності та людяності увійшли в свідомість мільйонів людей.

Василь Сухомлинський був вдумливим дослідником дитячої душі. Він органічно поєднав у своїй діяльності теорію з практикою, і твори якого увійшли в скарбницю науково-педагогічної думки.

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом — село Василівка Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії) у селянській родині.

Батько Василя, Олександр Омелянович Сухомлинський, працював спочатку по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та в окремих селянських господарствах, потім друкувався у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі. Він був "майстром на всі руки" - вміло виготовляв меблі та музичні інструменти. Мати Василя, Оксана Юдівна, вела домашнє господарство. Вона гарно вишивала, вміло ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім'ї, а й односельцям. Багато уваги приділяла вихованню дітей. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями. Оксана Юдівна вчила дітей добру, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки. Пізніше Василь Олександрович писав: "Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір'ю слова Шевченка "Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...". А брат Василя Олександровича Сергій згадував: "Батько і мати наші були від природи народними педагогами... В сім'ї завжди було взаємне довір'я, повага до старших, праця... Я ніколи не бачив, щоб батьки марнували час, пам'ятаю їх завжди в роботі". І дітей вони залучали до праці, навчали старанності та сумлінності.

Працюючи - зрозумів: щоб стати справжнім учителем, недостатньо однієї любові до дітей, потрібні глибокі знання не лише зі свого предмета, а й готовність відповісти на сотні "чому" і "як" допитливих дітей. А для цього потрібно було вчитись наполегливо, цілеспрямовано, завжди. І він учився, вчився до кінця своїх днів.

Василь Олександрович став першим ученим серед сільських учителів, який продовжував працювати в сільській школі. Займатись науково-дослідницькою діяльністю далеко від наукових центрів, фундаментальних бібліотек і колективів учених було надзвичайно складно. 

Творчий доробок Василя Сухомлинського справді вражаючий... А книга "Серце віддаю дітям" стала визначним явищем у галузі педагогіки та суспільних наук. Вже після смерті Василя Сухомлинського книга була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973 р.) та Державної премії Української РСР (1974 р.). Вона витримала майже 55 видань, перекладена 29 мовами, принесла авторові світову славу.

Читайте твори Василя Сухомлинського на сайті "Мала Сторінка".

Джерело