Запали свічку пам’яті!

«Свічка, що мерехтить у вікні», запалена о 16:00 наприкінці листопада кожного року – це традиція важлива не лише для пам'яті про Голодомор. Вона єднає нас, творить націю і робить сильнішими», – говорить Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічку у вікні своїх осель на знак вшанування виморених голодною смертю ініціював відомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих», – писав Джеймс Мейс.

23 листопада - четверта субота місяця – є Днем пам’яті жертв голодоморів. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років.
Джерело:

Книги про Голодомор

Літературознавці вважають, що першим із прозаїків звернувся до теми Голодомору Улас Самчук в романі «Марія», хоч відомо, що хронологічно першим твором про голод була новела А. Любченка «Кострига». Тяжку «цілину» цієї тематики освоювали й інші – Тодось Осьмачка, чиї повісті, написані в 50-ті роки минулого століття, перевидаються вже в 21-му; твори І. Качуровського і О. Веретенченка, О. Гай-Головка, В. Чапленка, М. Стельмаха, В. Земляка. Пройшло багато літ, перш ніж один із авторів твору на тему Голодомору отримав найвищу літературну нагороду – імені Тараса Шевченка – В. Захарченко за книгу «Пришлі люди». Не отримав такої нагороди, хоч номінувався двічі, Василь Барка, український письменник-емігрант зі США. Його роман «Жовтий князь» фахівці вважають чи не найкращим і найбагатограннішим із відомих творів про трагедію Голодомору. В. Барка не тільки наповнив роман промовистими фактами, він зобразив і той невидимий, але присутній повсюдно страх, який опанував морених голодом людей, змінював їхні душі, кидав у пекельний вогонь прірви душевної, як у прірву справдешню кидали нелюди конаючих і сконалих від голодних мук. 

Деякі книги з’явилися тільки у «перебудовну відлигу», хоч були написані ще в 60-ті – як книга А. Дімарова «Тридцяті», що чекала виходу в світ 22 роки. Весь масив творів про Голодомор в українській літературі досі не освоєний. Після того, як Україна стала самостійною державою, з’ясувалося, що творів таких існує дуже багато, а сам шерег авторів – нескінченний: В. Підмогильний, О. Кобець, А. Гудима, Ольга Мак, К. Ластівка, А. Мельничук, А. Любченко, М. Понеділок, В. Трубай.... О. Гончар, Є. Гуцало, І. Стаднюк, А. Дімаров... Детальніше 

10 фактів про Голодомор

Запрошую подивитися документальний фільм "33-й Голод" з розповідями свідків про ті події та із статичтичними фактами, який був змонтований на підставі декількох фільмів про Голодомор, які знаходяться у відкритому доступі на різних Інтернет-ресурсах.

На вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в Україні запалюють свічки. Свічки запалюють біля меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору, на центральних площах і вулицях населених пунктів, а також на підвіконнях осель.

Запали свічку пам’яті у своєму вікні!

Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»

Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України»

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначив переможців 2019 року.

Конкурс проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання. Цього року для участі в конкурсі у 10 номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців.

Гран-прі конкурсу присуджено ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», в оформленні якого використано малюнки видатного українського художника Амвросія Ждахи.

У номінації «Моя країна» перемогу здобула  книга С. Андрющенко та С. Железняк «Звичаї нашого роду. Традиції української кухні» (видавець - ТОВ «Видавництво Генеза»).

У номінації «Життя славетних» - дослідження літературознавця Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова» (видавництво «Дух і Літера»).

Крім цього, кращими книгами у різних номінаціях стали роман Леоніда Мосендза «Останній пророк» (ДП ДСВ «Либідь»), книга Алекса Хавра у перекладі Ольги Кожушко «А потім прийшов Цезар» (видавництво «Фабула») та «Мистецтво війни в ілюстраціях» Джесіки Гейґі у перекладі Марії Козиренко (видавництво «Фабула»), збірка Наталії Мазур «Забавлянки. Віршотворені ігри для спілкування з дитиною, пробудження, годування, купання, масажу», книга С. Курилова  «Сам в океані» (ТОВ «Час Майстрів»), а також збірка вибраних творів одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка «Цеглина» (ТОВ «Видавництво «Навчальна книга – Богдан»).

Бестселером року визнана книга спогадів видатного державного діяча України Володимира Горбуліна «Мой путь в зазеркалье. Не только путевые заметки», яка вийшла у ТОВ «Брайт Букс».
Джерело - Буквоїд

У рамках тижня української писемності та мови

У рамках тижня української писемності та мови серед учнів 9-А, 9-Б, 9-В класів була проведена мовознавча гра "У царстві рідної мови", разом з вчителем української мови та літератури Грибінюк Г.П.
Учні в кожному класі організували від 2 до 5 команд. Кожна з яких віборювала 1 місце за допомогою своїх знань, ерудиції, інтелектуальних здібностей. За допомогою інтерактивної презентації, з якою ви можете ознайомитись нижче, учасники успішно вирішили всі запропоновані завдання і показали чудові результати. Після успішного завершення гри за результатами набраних балів учасники отримали нагороди.

Бібліотечний урок - інтелектуальна гра "Зірковий час"

У рамках тижня української мови для учнів 7-Г класу провели бібліотечний урок- інтелектуальну гру "Зірковий час"
Захід провела зав. бібліотекою Бєлікова О.В. при участі вчителя української мови та літератури Грибінюк Г.П.
Клас розділився на 2 команди: "Мовознавці" та "Розумники" обираючи при вході на бібліотечний абонемент осінні листочки. Потім учасники обрали капітанів команд  і  змагання розпочалось. Складалася інтелектуальна гра з трьої турів, в кожному по 2 завдання і бліц-турнір для капітанів. Учасники гри показали добрі результати. Учням дуже сподобався захід. По закінчені були отримані нагороди за І та ІІ місця.

   

Увага! Запрошення до віртуальної виставки.

Віртуальна книжкова виставка сучасної української літератури для підлітків

Читати модно, престижно, корисно!

9 листопада - День української писемності та мови

Мова рідна! Колискова!
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, -
Гей, яка ж прекрасна ти!
І.Багряний

Свято 9 листопада - День української писемності та мови було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора-Літописця . Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія - творців слав'янської писемності.

Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

Фразеологизмы, пословицы, поговорки, цитаты, изречения

«Учитесь так, словно вы постоянно ощущаете

 нехватку своих знаний, и так, словно 

вы постоянно боитесь растерять свои знания».

(Конфуций. Кун Фу-цзы)

Фразеологизмы, пословицы, поговорки, цитаты, изречения - сайт для тех, кто хочет лучше понять фразеологизмы, пословицы и поговорки с использованием красочных рисунков.

Цікаві факти про українську мову

Одна вона у нас така-

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без лаврового вікна.

Мова  - це особливий і загадковий феномен людського духу. З одного боку, вона природна і проста річ. Як повітря, яким ми дихаємо, як земля, якою ходимо, як голос матері чи небо над головою. З іншого - навіть до такої звичної речі треба ставитися бережливо, як до річки, що висихає. Як до квітки, яка потребує людського догляду.

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

ЧОМУ МИ СПІВУЧІ 

Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. Коли закінчив, прибігла маленька дівчинка, стала під дверима та й заплакала. Почув Господь, відчинив двері та й питає : - Чого ти плачеш, дівчинко? Бо мені жодного подарунка не залишилось, - відповіла дівчинка. Не плач, не плач, - заспокоїв Бог. – Дам я тобі подарунок, який залишив для себе самого. І дав їй пісню співучою і мелодійною мовою. А тією дівчинкою була Україна.

ЧОМУ НАШУ ЗЕМЛЮ НАЗВАЛИ УКРАЇНОЮ 

Колись давно Бог створив різні народи і кожному наділив землю. Наші предки пішли до нього пізніше, тому землі їм уже не вистачило. Прийшли вони до Бога, а він у цей час молився, тому не сміли нічого сказати йому. Стали чекати. Повернувся Господь по якійсь хвилі, сказавши, що вони чемні, хороші діти. Дізнавшись, чого ті прийшли, запропонував їм чорну землю. Ні, - відповіли предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці. Тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є : річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте : якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворога. Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною ( часточкою раю).