Довідкова література - це книги, які можна починати читати з будь-якого місця, навіть з кінця, в них можна тільки заглянути, щоб дізнатися значення того чи іншого слова, або дізнатися, як воно звучить і пишеться іноземною мовою, а можна прочитати і невелику розповідь про якусь мову. то історичній події, місті чи знаменитій людині.
Довідкові видання відрізняються від інших тим, що матеріал у них розташований у порядку, зручному для швидкого пошуку (за принципом «питання – відповідь»).
Словник – це зібрання слів, розміщених у певному порядку, з поясненнями, покликаними роз'яснити читачеві, як те чи інше слово пишеться чи, що означає. На сьогоднішній день існує безліч словників, тільки перерахування всіх їх різновидів може зайняти кілька сторінок. Проте їх нескінченну розмаїтість можна розділити на два основних типи – словники лінгвістичні та енциклопедичні.
Лінгвістика (мовознавство) - наука, що вивчає мови. Найчастіше роз'яснювальні статті розташовані в алфавітному порядку і містять виключно лінгвістичну інформацію.
В енциклопедичних словниках статті розташовуються в алфавітному порядку, але вони більш докладні, в них розповідається про наукові поняття, терміни, історичні події, персоналії, географію тощо.
Словники бувають орфографічні, які покажуть, як пишеться те чи інше слово; словники наголосів, які допомагають вимовити те чи інше слово правильно; словники іноземних слів, які пояснюють значення запозичених слів. Є безліч словників-перекладачів: російсько-англійська та англо-російська, російсько-французька, російсько-китайська і т.д. А є ще словники синонімів, антонімів, епітетів, спеціальні словники для професіоналів – інженерів, геологів, біологів, хіміків та ін.
Енциклопедія – це книга, з якої можна дізнатися про все у світі! Вона покликана пояснити нам те, чого ми не знаємо, і уточнити те, про що маємо дуже невиразне уявлення.
Мета будь-якої енциклопедії – зібрати знання, розкидані світом, що містяться в різних книгах, дослідженнях, систематизувати їх, перевірити відомості, вказати джерело отримання інформації. Саме слово «Енциклопедія» у перекладі з грецької означає «навчання по всьому колу знань».
Енциклопедії бувають універсальними та спеціальними. Універсальні енциклопедії – знавці у всіх галузях людського життя та діяльності. Такими є знамениті на весь світ «Енциклопедія Брокгауза», енциклопедія «Британника», «Велика радянська (російська) енциклопедія» та ін. У спеціальних або галузевих енциклопедіях дається докладніша інформація щодо окремих галузей знань. Є "Музична енциклопедія", "Військова енциклопедія" та багато інших.
Порівняно недавно всі енциклопедії випускалися у вигляді книг, надрукованих на папері, а сьогодні багато енциклопедій існують у вигляді компакт-дисків та у віртуальному просторі Інтернету. Однією з найвідоміших російськомовних енциклопедій цього часу стала електронна "Велика енциклопедія Кирила і Мефодія", що з'явилася 1996 року. Вона містить величезну кількість відомостей із різних галузей знань.
Популярною віртуальною енциклопедією є Вікіпедія. Статтю для неї може написати будь-яка людина, але вона повинна дотримуватись певних принципів написання такої статті, структури та обов'язково вказати джерела, звідки взяті ті чи інші відомості. Усі статті перевіряються, можуть доповнюватись та змінюватись. Крім Вікіпедії є в Інтернеті й інші «вільні» енциклопедії, але рівень їхньої популярності не такий високий.
А як навчитися користуватися словником та енциклопедією?
Існує два способи їх побудови: алфавітний та систематичний.
Алфавітне розташування зазвичай використовують у всіляких словниках, і навіть великих (багатомтомних) енциклопедіях. Вони статті розташовуються в алфавітному порядку, відповідно до назви того чи іншого предмета (явлення, терміна тощо).
Для тематичних енциклопедій, словників та довідників зручніше системне розташування. Так побудовано, наприклад, «Енциклопедія для дітей. Аванта+». Енциклопедія компонується за тематичним принципом, кожен том присвячений одній темі (деякі «об'ємні» томи (наприклад,«Мистецтво») видано у кількох книгах).
ЗАПАМ'ЯТАЙ!
Особливості довідкової літератури:
- стислість інформації;
- читається врозкид;
- читання за завданням чи інтересом;
- наявність алфавіту.
Правила користування довідковою літературою:
- визначити, до якої теми ставиться твоє питання;
- знати ключове слово, те, що ти шукаєш;
- не забувати, що алфавіт - головний у довідковій літературі, тобто вся інформація розташовується за алфавітом;
- користуватися змістом та покажчиками – це твої вірні помічники.
До довідкової літератури належать також календарі, путівники, збірки крилатих слів, афоризмів, висловів, літературних цитат.
Якщо вміти користуватися довідковою літературою на підготовку повідомлення, доповіді чи реферату, легко отримати хорошу оцінку.
Успіхів тобі в навчанні!
Немає коментарів:
Дописати коментар